З 2002 р. і по сьогоднішній день директором інституту є академiк НАН України А.Г. Загородній.Інститут теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова займає провідне місце як в країні, так і за кордоном по ряду напрямів у теорії твердого тіла, теорії ядра та ядерних реакцій, математичних методів у квантовій теорії поля, теорії плазми, статистичної фізики, теорії елементарних частинок та астрофізики, квантової теорії молекул та квантової біофізики.
З іменами учених інституту пов'язані важливі досягнення сучасної теоретичної фізики. Дослідження вчених ІТФ в області фізики твердого тіла, теорії ядра, квантової біофізики отримали широке визнання в своїй країні і за кордоном, зробили стимулюючий вплив на постановку нових експериментальних і теоретичних робіт.
З 2002 р. і по сьогоднішній день директором інституту є академiк НАН України А.Г. Загородній.
Після закінчення Харківського університету у 1972 р. нерозривно поєднав свою діяльність з Інститутом теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова.
Доктор фізико-математичних наук, професор, а з 2009 р. - Головний учений секретар НУН України, завідувач відділу теорії та моделювання плазмових процесів.
А.Г. Загородній - відомий фахівець зі статистичної фізики і теорії плазми, автор близько 170 праць.
В Інституті широко представлені дослідження з
квантової теорії поля, теоретичної фізики високих енергій, релятивістської астрофізики і космології, теорії ядра та ядерних реакцій, теорії та моделювання плазмових процесів, квантової теорії молекул і кристалів, високотемпературної надпровідності, теорії квантових груп, синергетики, комп’ютерного моделювання
В даний час до складу ІТФ ім. М.М. Боголюбова НАН України входять 13 наукових відділів:
Інститут є ініціатором і організатором проведення багатьох міжнародних і національних конференцій та нарад. Підтримуються тісні наукові контакти з провідними науковими центрами Росії, США, Канади, Німеччини, Франції, Голландії, Швеції, Японії та ін.
Успішно працюють та розвиваються наукові школи Боголюбова-Парасюка, Давидова, Ситенка та Фоміна.
ІТФ - координатор робіт зі створення першого в Україні грід-сегменту, що об'єднує обчислювальні ресурси ряду установ НАН України та Київського національного університету імені Тараса Шевченка (близько 600 CPU і 60 Терабайт дискової пам'яті станом на початок 2008 р.).
Інститут є базовою установою провідного наукового видання Відділення фізики і астрономії НАН України "Український фізичний журнал".
Велика увага приділяється підготовці наукових кадрів. Діє спеціалізована вчена рада із захисту дисертацій на здобуття вченого ступеня кандидата та доктора наук.
У складі інституту 40 докторів і 70 кандидатів фізико-математичних наук. З числа докторів наук - два академіки і три члени-кореспонденти НАН України.
Про міцні наукові зв'язки свідчить факт інтенсивного обміну науковою інформацією із зарубіжними установами, бібліотеками і окремими вченими.
За час існування інституту співробітниками видано 80 наукових монографій, 6 збірників наукових праць та 28 збірників матеріалів наукових конференцій.
Інститут теоретичної фізики ім. М.М.Боголюбова НАН України засновано у 1966 році в Києві.
Інститут розташовано у мальовничому передмісті Києва - Феофанії, поблизу Свято-Пантелеймонівського собору в оточенні заповідних дібров.
Засновником інституту та першим його директором (1966) був видатний фізик-теоретик, академік М.М. Боголюбов.
У 1973 - 1988 рр. інститутом керував академік О.С. Давидов.
У 1988 - 2002 рр. інститут очолював академік О.Г. Ситенко.
|
|
|
|
| М.М. Боголюбов | О.С. Давидов | О.Г. Ситенко |
При утворенні інституту в його склад ввійшли три відділи:
У 1968 р. в інституті організовано відділ теорії ядерних реакцій (завідувач доктор фізико-математичних наук О.Г. Ситенко).
В 1969 р. у Львові був створений відділ статистичної теорії конденсованих станів (завідувач доктор фізико-математичних наук І.Р. Юхновський).
На базі відділу було спочатку утворено Львівське відділення статистичної фізики ІТФ (1980 р.), а в 1990 р. на його основі організовано Інститут фізики конденсованих систем НАНУ, директором якого став академік І.Р. Юхновський
В становленні інституту, як сучасного центру теоретичної фізики, визначну роль відіграла діяльність академіків М.М.Боголюбова, О.С. Давидова, О.Г. Ситенка, О.С. Парасюка, О.З. Петрова, В.Г. Бар’яхтара, І.Р. Юхновського, Д.М. Локтєва, Д.Я. Петрини, А.Г. Загороднього та членів-кореспондентів В.П. Шелеста, П.І. Фоміна, Е.Г. Петрова.
За період існування інституту утворилися наукові школи з актуальних проблем теоретичної фізики:
Інститут був ініціатором і організатором проведення багатьох міжнародних та національних конференцій.
Так у 1970р. була проведена ХV Рочестерська конференція з фізики високих енергій.
У 1979, 1983, 1987 та 1989 роках проходили Міжнародні робочі групи з нелінійних та турбулентних процесів у фізиці.
1977 р. - Міжнародна конференція з квантової хімії, біології та фармакології.
1979 р. - Радянсько-американський симпозіум з теорії солітонів.
1984 р. - Радянсько-італійський симпозіум з вибраних питань статистичної фізики.
1990 р. - Міжнародна конференція з фізики рідин в малих об’ємах.
З 1992р. за підтримки інституту регулярно проводяться конференції з фізики адронів та нових напрямків в фізиці високих енергій.
Важливу об’єднавчу роль для фізиків незалежної України відіграла міжнародна конференція “Фізика в Україні”, яка була проведена в ІТФ у 1993р.
Визначною подією для вчених багатьох країн стала Боголюбівська конференція, яка проведена в Києві та Дубні в 1999р.
В Києві були проведені перша (2001 р.) та друга (2002 р.) Міжнародна школа ІТФ-ІТЕФ з теоретичної і математичної фізики для школярів та студентів.
Особливим є внесок інституту в організацію Міжнародних конференцій з теорії плазми (1971, 1974, 1987 рр.), ініціатива в проведенні яких належить Інституту теоретичної фізики і які неодноразово проводились в інституті. Конференції з теорії плазми одержали назву “київських”. Саме з назвою “київська” ці конференції з 1976 року проходять в різних країнах світу (Трієст, Італія – 1977, Нагойя, Японія – 1980 і 1996, Гетеборг, Швеція – 1982, Лозана, Швейцарія – 1984, Нью-Делі, Індія – 1989, Інсбрук, Австрія - 1992, Фос-Пуасу, Бразилія – 1994, Прага, Чехія – 1998, Квебек–Сіті, Канада – 2000, Сідней, Австралія – 2002, Ніца, Франція –2004, Київ, Україна –2006).
Вагомі наукові результати, отримані в ІТФ ім. М.М. Боголюбова НАНУ, сприяють високому рівню і подальшому розвитку фізичної науки в Україні.
